Хочете розібратися, що лікує спіруліна, які вона має корисні властивості і від чого її найчастіше приймають? У цій статті зібрали найважливіше про властивості спіруліни — факти, сучасні дослідження і кому це може бути актуально, без міфів і перебільшень:

• для чого спіруліну найчастіше приймають;
• 13 корисних властивостей спіруліни — і кому це може бути актуально;
• поради: як приймати, який формат обрати, на що звернути увагу при виборі та деякі застереження.

Важливо: спіруліна не є лікарським засобом.

Що таке спіруліна?

Спіруліна — це мікроскопічна синьо-зелена водорість (точніше — ціанобактерія), яку вирощують і використовують як харчову добавку завдяки високій поживній щільності та біоактивним сполукам (зокрема фікоціаніну).

Про спіруліну в Європі заговорили на початку XVI століття після вторгнення іспанців у Месоамерику (на територію сучасної Мексики). У хроніках згадують, як місцеві жителі збирали синьо-зелену біомасу з солоного озера Тескоко та сушили її у вигляді “коржів”.

Після завоювання ацтеків і змін у водній системі долини Мехіко ця традиція поступово зникла з поля зору європейців — і про спіруліну надовго забули.

У ХХ столітті про неї знову заговорили в Африці, біля озера Чад: там місцеві жителі й досі збирають спіруліну, сушать і роблять поживні коржі dihé, які продають на ринках.

Сьогодні спіруліну отримують не лише з природних водойм: здебільшого її вирощують на спеціальних фермах у контрольованих умовах, а потім переробляють у порошок, таблетки/капсули або рідкі форми. Промислове виробництво поширене в різних країнах світу; серед найбільш відомих виробників — Китай, США, Індія та Таїланд.

Спіруліна — безцінне джерело макро- та мікроелементів із широкою біологічною активністю та широким потенціалом застосування (Molecules, PMC, 2024). Причина інтересу до спіруліни проста: її біоактивні компоненти, зокрема фікоціанін, вивчають у контексті антиоксидантних і протизапальних ефектів, а в клінічних роботах найчастіше оцінюють вплив на ліпідний профіль, глюкозу, артеріальний тиск та маркери запалення (мета-аналіз, PubMed, 2025).

Через оптимальне поєднання білка, пігментів та інших природних речовин з корисними властивостями спіруліну найчастіше обирають, коли хочуть без складних схем зміцнити імунітет, наприклад у періоди підвищених навантажень. А через високу біоактивну концентрацію протеїнів та заліза спіруліна особливо корисна як БАД для вагітних, вегетаріанців та в програмах відновлення після операцій або хвороб.

Як формат для щоденного використання найчастіше обирають порошок або рідкий екстракт спіруліни (рідкі форми зазвичай беруть, коли важлива швидкість і зручність дозування).

Корисні властивості спіруліни: дослідження, факти

1. Спіруліна — суперфуд

Спіруліну часто називають суперфудом через дуже високу поживну щільність:

• “Суперфуд” у цифрах: білок до 60–70% сухої маси + пігменти.
  У великих оглядах зазначають, що спіруліна може містити до ~70% білка (на суху масу), всі незамінні амінокислоти, а також пігменти й інші біоактивні речовини (Огляд, PMC, 2024).
• Білок і засвоюваність.
  У дослідженні на здорових дорослих середня засвоюваність незамінних амінокислот білка спіруліни становила 85,2% (діапазон приблизно 77–95% залежно від амінокислоти) (PMC).
• Кількість білка та ключових мікронутрієнтів у порошку.
  У 100 г сухої спіруліни: білок ~57 г, залізо ~29 мг, тіамін (B1) ~2,4 мг, рибофлавін (B2) ~3,7 мг (USDA FoodData Central).
  Для практики: у порції 5 г це приблизно 2,9 г білка, 1,45 мг заліза, 0,12 мг B1, 0,19 мг B2.

На відміну від багатьох білковмісних продуктів, спіруліна не потребує кулінарної обробки — її зазвичай використовують у вигляді порошку/таблеток/капсул або екстракту — тому в ній зберігаються нутрієнти та біоактивні сполуки: бета-каротин, холін, вітаміни (C, E, K, групи B), пігменти-антиоксиданти (зокрема фікоціанін), мікроелементи (залізо, кальцій, магній, марганець, фосфор, калій, натрій, цинк).

Спіруліна — відмінне рослинне джерело заліза.

У 100 г висушеної спіруліни — близько 28–29 мг заліза (довідникові дані), тобто це справді “щільне” джерело заліза у перерахунку на суху вагу.

Спіруліна — одне з найбагатших джерел тіаміну та рибофлавіну.

У 100 г порошку спіруліни в довідниках вказують приблизно 2.4 мг тіаміну (B1) і 3.7 мг рибофлавіну (B2) — це високі значення для продукту на рослинній основі у перерахунку на 100 г сухої маси.

Тіамін (B1) критично важливий для енергетичного обміну та роботи нервової системи. Важкий дефіцит тіаміну може призводити до бері-бері та синдрому Верніке–Корсакова (у групах ризику).

Рибофлавін (B2) потрібний для великої кількості ферментних реакцій; клінічні прояви дефіциту можуть включати ураження слизових і шкіри, зокрема хейліт та ангулярний стоматит.

Спіруліна та вітамін B12 (кобаламін)

Всупереч поширеній думці, що спіруліна - це хороше джерело вітаміну В12 для веганів та вегетаріанців, які його часто недоотримують через відмову від м'яса, яєць та молочних продуктів, це не так. У спіруліні часто переважає псевдо-B12 (PubMed), який не засвоюється нашим організмом.

Непогане рослинне джерело кобаламіну — це норі, японські червоні водорості — той самий тонкий папір для загортання ролів. Для добової норми потрібно щодня з'їдати 2-3 нори листка (PubMed).

Тому вегетаріанцям та веганам рекомендуються збагачені вітаміном В12 продукти (батончики, каші тощо) або якісні БАДи з біодоступним кобаламіном.

Про рідку гамма-ліноленову кислоту (GLA)

GLA (γ-ліноленова кислота) — це біологічно активна омега-6 жирна кислота з протизапальною, імуномодулюючою та серцево-судинною захисною дією (PMC). Вона є життєво важливим компонентом здоров'я людини та знаходить все більш широке застосування в харчових добавках, ліках та функціональних продуктах харчування.

GLAв їжі трапляється рідко: її джерела — олії примули вечірньої, чорної смородини, бораго, конопель, а також спіруліна. Хоча у спіруліні ліпідів небагато (орієнтовно 5–10% сухої маси), самеGLA становить суттєву частку жирних кислот спіруліни (аж до ~40% у певних зразках) (PMC).

Практично це означає просте: спіруліна — одне з небагатьох рослинних джерел GLA поряд з оліями примули вечірньої, бораго та чорної смородини. Оскільки в спіруліні вміст Омега-3, Омега-6 та Омега-9 кислот збалансований, вона вважається особливо корисним джерелом GLA.

Короткий висновок:

Спіруліна як “суперфуд” — це насамперед про концентрат білка з повним амінокислотним профілем і помітними дозами заліза та вітамінів B1/B2 у перерахунку на суху масу. Водночас як джерело біодоступного B12 спіруліну краще не розглядати.

2. Антиоксидантні та протизапальні властивості спіруліни

Окисний стрес і хронічне запалення пов’язують із пошкодженням судинної стінки та прогресуванням атеросклерозу. Коли зростає окислення ліпідів і активність запальних сигналів, підвищується ризик судинної дисфункції та проблем із тиском.

Саме тому антиоксидантні та протизапальні властивості спіруліни найчастіше вивчають у контексті серця і судин та метаболічних показників.

Ключовий біоактивний "серцевий" компонент спіруліни — C-фікоціанін (пігмент-білковий комплекс). У наукових оглядах описують його антиоксидантну та протизапальну активність, яка впливає на запальні сигнальні шляхи.

Що показують сучасні дослідження

• зниження запальних маркерів CRP, IL-6 та TNF-α, а також покращення показників окисного стресу і загальної антиоксидантної здатності (TAC) (мета-аналіз, PubMed, 2021).
• зниження C-реактивного білка (систематичний огляд, PMC, 2025).
• C-фікоціанін: має антиоксидантні та протизапальні властивості (зокрема через регуляцію запальних каскадів на кшталт NF-κB) (Nutrients, PMC, 2024).
• Діабет 1 типу: у роботі зі спіруліною Spirulina maxima показано зниження ROS та пригнічення індукованих цитокінами ушкоджень у моделях, які використовують для вивчення механізмів руйнування β-клітин (in vitro) та в експериментах на тваринах (Nutrients, PMC, 2017).

Кому це може бути корисно

• Тим, хто шукає БАД з антиоксидантними властивостями для комплексної підтримки огранізму при хронічних запаленнях та від окисного стресу.
• Тим, у кого в фокусі серце і судини та метаболічні показники (далі в статті буде окремо про ліпіди, тиск і глюкозу).
• Тим, хто шукає фікоціанін як ключовий компонент рослинних БАДів.

Короткий висновок:

Антиоксидантні та протизапальні властивості спіруліни — один із найбільш досліджених напрямків. Найчастіше цей ефект пов’язують із C-фікоціаніном, який має доведені механізми протизапальної дії.

3. Спіруліна при алергіях та риніті

Алергічний риніт — це запалення слизової носа у відповідь на алерген, яке зазвичай проявляється нежитем (ринореєю), закладеністю, свербежем у носі та чханням. У механізмах беруть участь медіатори запалення та імунні сигнали (зокрема Th2-відповідь), тому в дослідженнях часто вимірюють не лише симптоми, а й цитокіни.

Спіруліну в цьому контексті вивчають через її біоактивні сполуки (зокрема C-фікоціанін) і загальну протизапальну/антиоксидантну активність. Для “спіруліна при алергії” найцікавіші дані — саме з клінічних випробувань у людей.

Що показують сучасні дослідження

• спіруліна значуще покращувала основні симптоми алергічного риніту порівняно з плацебо — нежить, чхання, закладеність та свербіж (PubMed).
• порівняння з цетиризином: 2 г/добу спіруліни протягом 2 місяців порівнювали з цетиризином 10 мг/добу. У групі спіруліни значуще краще покращилися ринорея, закладеність носа та зниження нюху. Також поліпшилися показники якості життя: сон, повсякденна активність і соціальна активність (PMC, 2020).
• Імунні маркери: через 1 місяць у групі спіруліни були нижчі рівні IL-1α, IL-1β, IL-4 і вищий рівень IL-10 порівняно з групою цетиризину (PMC, 2020).
• у моделях алергічного риніту на тваринах спіруліна показувала зниження запальної реакції в слизовій та зменшення клітин, пов’язаних з алергічним запаленням (наприклад, мастоцитів) (Europe PMC).
• про антиалергічні ефекти спіруліни і рідкісні випадки алергічних реакцій на саму спіруліну (це важливо саме для людей з підвищеною алергічною реактивністю): (Огляд, 2024).

Кому це може бути корисно

• Людям з алергічним ринітом, у яких основні скарги — нежить, закладеність, чхання, свербіж.
• Тим, хто розглядає спіруліну як БАД у сезон алергенів або при цілорічному риніті.

Короткий висновок:

Так, спіруліна може бути корисною як БАД при алергіях та риніті. Водночас, як і з будь-якою “антиалергічною” добавкою, важливо враховувати рідкісні випадки алергічних реакцій на саму спіруліну.

4. Виводить миш'як та солі важких металів

Миш’як у питній воді — не рідкість: за даними ВООЗ, близько 140 млн людей щонайменше у 70 країнах отримують воду з рівнями миш’яку вище орієнтовного значення ВООЗ 10 мкг/л (WHO: Arsenic Fact sheet).

У цій темі важливо розділяти два питання: 1) як зменшити надходження миш’яку (це завжди номер один — безпечна вода), 2) чи може добавка впливати на показники миш’яку в організмі. Для спіруліни є конкретні клінічні дані саме по хронічному отруєнню миш’яком.

Що показують сучасні дослідження

• Миш’як: у плацебо-контрольованому дослідженні в Бангладеш (2006) пацієнти з хронічним отруєнням миш’яком приймали екстракт спіруліни 250 мг + цинк 2 мг 2 рази на день протягом 16 тижнів. Вимірювали миш’як у сечі та волоссі; наприкінці курсу в групі спіруліни+цинку миш’як у волоссі знизився приблизно на 47% (PubMed, 2006).
• Інші важкі метали: для кадмію/свинцю/ртуті дані переважно доклінічні (моделі/тварини); для людей найконкретніше — саме дослідження по миш’яку (PubMed, 2020, review).
• Критичний пункт якості: спіруліна може накопичувати контамінанти з середовища. Є лабораторні аналізи комерційних продуктів, де оцінювали вміст металів (Pb, Cd, Hg, As) у зразках спіруліни (PMC, 2013).

Кому це може бути корисно

Людям, які живуть у регіонах із відомими проблемами миш’яку у воді (або мають підозру/підтвердження по аналізах води). Продукт має бути якісним і контрольованим, бо спіруліна сама здатна накопичувати контамінанти.

Головне рішення — безпечна вода, а добавки — лише додаткова підтримка.

5. Пригнічує патогенні бактерії та грибкові інфекції

Антимікробна резистентність (AMR) — одна з причин, чому навіть звичайні інфекції інколи лікуються складніше: бактерії швидко набувають стійкості, а ефективних опцій стає менше. Через це природні джерела біоактивних речовин активно досліджують як потенційні антимікробні кандидати.

Спіруліна (Arthrospira) цікава тим, що містить різні класи біоактивних сполук: пігменти (C-фікоціанін), поліфеноли, жирні кислоти, гліколіпіди та інші метаболіти — і саме екстракти/фракції спіруліни найчастіше тестують на антимікробну активність.

Що показують сучасні дослідження

• Огляд 2024: системно підсумовує антимікробну активність Spirulina та перелік сполук/екстрактів, які демонстрували активність проти бактерій і грибів у лабораторних тестах (PMC, 2024).
• У роботі з екстрактами їстівних водоростей (включно з Arthrospira platensis) показано антимікробну активність щодо Salmonella, Escherichia coli, Staphylococcus aureus, Bacillus cereus (та інших) (Foods, MDPI,).
• Антигрибкова активність (Candida): для метанольного екстракту Arthrospira platensis описано інгібування Candida albicans (in vitro) (PMC, 2023).
• Candida в моделях: крем із метанольним екстрактом Arthrospira показав кращий за ністатин результат у мишей із ранами, інфікованими Candida albicans (це дані з тваринної моделі) (MDPI, 2024.

Кому це може бути корисно

Хто шукає БАД з широкою антимікробною дією: у спіруліні одночасно є пігменти, поліфеноли та ліпідні фракції, які мають різний антимікробний потенціал.

Короткий висновок:

Екстракти спіруліни демонструють антимікробну активність in vitro проти ряду бактерій і грибів. В цьому напрямку поки що більше лабораторних доказів, ніж клінічних, але на рівні наукових даних антимікробна властивість спіруліни тема підтверджена великою кількістю тестів.

6. Спіруліна при герпесі та інших вірусних інфекціях

Вірус простого герпесу 1-го типу (HSV-1) — один із найпоширеніших у світі: за оцінкою ВООЗ, приблизно 3,8 млрд людей до 50 років мають HSV-1 (близько 64%). Саме він найчастіше спричиняє «застуду» на губах (herpes labialis).

Коли говорять про «противірусні властивості спіруліни», у наукових роботах мова йде переважно не про “порошок як такий”, а про екстракти та окремі активні фракції. Найвідоміша з них — calcium spirulan (Ca-SP), сульфатований полісахарид із Spirulina (Arthrospira) platensis, який досліджували саме на прикладі HSV-1.

Що показують сучасні дослідження

• Герпес на губах (HSV-1): у дослідженні 2016 року компонент зі спіруліни calcium spirulan (Ca-SP) показав противірусну активність проти HSV-1 у лабораторних умовах, а в групі людей зі схильністю до рецидивів герпесу губ крем із Ca-SP/екстрактом мікроводоростей дав кращу профілактику рецидивів, ніж крем з ацикловіром (PubMed, 2016).
• Інші герпесвіруси та “оболонкові” віруси: є дані in vitro, що екстракти спіруліни можуть пригнічувати HSV-2, HSV-1 і цитомегаловірус (ранні етапи інфікування) (PubMed, 2002).
• Що кажуть огляди: сучасний огляд підкреслює Ca-SP як один із найпереконливіших противірусних кандидатів зі спіруліни та узагальнює дані про активність переважно проти оболонкових вірусів (Foods, MDPI, 2024).
• ВІЛ/гепатит C (як нутритивна підтримка): у систематичному огляді та мета-аналізі 2024 року добавки зі спіруліною асоціювалися з покращенням імунних показників (CD4) та зниженням вірусного навантаження у частині учасників (у межах досліджених протоколів) Clin Nutr ESPEN, 2024 (DOI)

Кому це може бути корисно

Людям, які регулярно мають герпетичні висипання на губах (HSV-1) і хочуть спробувати БАДи спіруліни для профілактики рецидивів.

Короткий висновок:

Спіруліна може бути корисною при рецидивному герпесі на губах: у дослідженні 2016 року компонент Ca-SP зі спіруліни показав противірусну активність проти HSV-1 in vitro, а також кращу профілактику рецидивів herpes labialis у людей порівняно з кремом ацикловіру (PubMed).

7. Спіруліна та рак

У спіруліні є біоактивні компоненти (зокрема C-фікоціанін/фікоціанобілін, хлорофіл та інші сполуки), які активно тестують у протипухлинних моделях. На PubMed за запитом “spirulina cancer” — сотні публікацій, але більшість із них — лабораторні та доклінічні.

Що показують сучасні дослідження

• Передракові зміни слизової рота (люди): при оральній лейкоплакії прийом 1 г/добу спіруліни протягом 12 місяців дав повну регресію у 45% учасників проти 7% у плацебо PubMed.
• Підшлункова залоза (клітини + тварини): екстракти/препарати на основі Spirulina platensis знижували ріст клітин раку підшлункової in vitro і пригнічували ріст пухлини в тваринній моделі PubMed.
• Рак легені A549 (клітини), 2025: у клітинній моделі показано антипроліферативний ефект у залежності від концентрації; в абстракті також згадані зміни маркерів, пов’язаних з апоптозом (BAX) та пригніченням метастазування (BRMS1) Scientific Reports, 2025.
• Пухлина печінки у мишей, 2017: фракція Spirulina LPS пригнічувала ріст пухлини; ефект залежав від роботи імунної системи (T-клітин) і не проявлявся без TLR4 Oncology Reports, 2017.
• Рак молочної залози у мишей (4T1), 2021: у групі спіруліни описані зміни імунного профілю та окремі зниження об’єму пухлини, але метастази в печінку не були попереджені Nutrients, 2021 (PMC).

Кому це може бути корисно

• Людям із оральною лейкоплакією (передракові зміни слизової рота) (PubMed)
• Тим, хто хоче додати до раціону поживно-щільну добавку з біоактивними компонентами, які активно досліджують у протипухлинних моделях (але важливо розуміти: для більшості “онко-ефектів” це поки що рівень клітин/тварин, а не доказ лікування у людей).

Короткий висновок:

Наукові дані показують потенційну антитуморну активність спіруліни/її фракцій у клітинних і тваринних моделях та можливі імунні механізми. Але це не є доказом ефективності “лікування раку спіруліною” у людей — для цього потрібні якісні клінічні дослідження.

8. Спіруліна при гіпертонії

Спіруліну в кардіометаболічних дослідженнях часто тестують саме через вимірювані речі: систолічний/діастолічний тиск, стан ендотелію, маркери окисного стресу. За даними РКД та мета-аналізів, ефект на тиск зазвичай помірний (кілька мм рт. ст.), але стабільно фіксується у частини груп — особливо при довших курсах.

Ймовірні механізми, які обговорюють у роботах: вплив на ендотеліальну функцію та оксидативний стрес (а це перетинається з антиоксидантною та протизапальною активністю спіруліни). Окремо вивчають фікоціанін як один із ключових пігментів спіруліни.

Що показують сучасні дослідження

• Мета-аналіз РКД (2021): 5 рандомізованих досліджень (n=230), дози 1–8 г/добу, тривалість 2–12 тижнів. У середньому спіруліна знижувала SBP на ~4,6 мм рт. ст. та DBP на ~4,3 мм рт. ст. порівняно з контролем (у чутливісному аналізі DBP був ще нижчим) (PMC, 2021).
• GRADE-оцінений мета-аналіз (2025): у підгрупах ефект частіше зберігався у людей з підвищеним тиском/гіпертонією, з надмірною вагою, віком >50 років та при тривалості >8 тижнів; якість доказів для показників тиску автори оцінили як помірну (PubMed, 2025).
• РКД у людей з гіпертонією та надмірною вагою (2016): 3 місяці регулярного прийому Spirulina maxima асоціювалися з покращенням артеріального тиску та ендотеліальної функції у порівнянні з плацебо (подвійне сліпе РКД) (PubMed, 2016).
• У пацієнтів із системною артеріальною гіпертонією (на тлі терапії інгібіторами АПФ) 12 тижнів 4,5 г/добу Spirulina maxima досліджували щодо маркерів ендотеліального ушкодження та оксидативного стресу (PubMed, 2018).
• Фікоціанін: у моделі метаболічного синдрому у щурів фікоціанін запобігав розвитку гіпертонії; це підтримує гіпотезу про роль пігментів спіруліни в ендотелій-залежних механізмах (PubMed).

Кому це може бути корисно

Людям із підвищеним тиском або м’якою гіпертонією, особливо на тлі надмірної ваги/метаболічного синдрому — саме в таких групах ефект спіруліни частіше фіксували у мета-аналізах.

Короткий висновок:

За даними РКД і мета-аналізів, спіруліна в середньому дає помірне зниження тиску (кілька мм рт. ст.), а більш стійкий і помітний результат частіше описують при курсах 8–12 тижнів і в групах із підвищеним тиском та надмірною вагою.

9. Знижує рівень холестерину та цукру

Коли в аналізах підвищені LDL-холестерин (ЛПНЩ) і/або тригліцериди, а також є інсулінорезистентність чи діабет 2 типу, основна ціль проста: знизити атерогенне навантаження (LDL/non-HDL) і стабілізувати глюкозу.

Що найчастіше відстежують у цифрах: LDL-C (ЛПНЩ), non-HDL, TG (тригліцериди), HDL-C (ЛПВЩ), глюкоза натще та HbA1c. Саме ці показники найчастіше оцінювали в клінічних дослідженнях спіруліни.

Що показують сучасні дослідження

• Мета-аналіз (20 досліджень, 1076 учасників): добавки зі спіруліною статистично значуще знижували TC, LDL-C і TG та підвищували HDL-C (узагальнення даних рандомізованих випробувань) (PubMed, 2023).
• Мета-аналіз саме для діабету 2 типу (8 досліджень): у середньому після курсу спіруліни спостерігали зниження глюкози натще приблизно на −17,9 мг/дл, LDL-C на −20,0 мг/дл, TG на −31,0 мг/дл, а також підвищення HDL-C приблизно на +4,2 мг/дл. Для HbA1c у цьому мета-аналізі значущого ефекту в середньому не отримали (PMC, 2021).
• РКД як додаток до метформіну (60 пацієнтів, 3 місяці): 2 г/добу спіруліни на фоні стандартної терапії метформіном асоціювалися зі зниженням HbA1c (−1,43), глюкози натще (−24,94 мг/дл), а також падінням TC (−41,36 мг/дл) і LDL-C (−38,4 мг/дл) та зростанням HDL-C (+3 мг/дл) (PubMed, 2023).
• мета-аналіз (різні групи учасників): у зведенні даних спіруліна була пов’язана зі зниженням TC приблизно на −36,6 мг/дл, LDL-C на −33,2 мг/дл, TG на −39,2 мг/дл та невеликим зниженням глюкози натще (у середньому) (PMC, 2018).

Кому це може бути корисно

• Якщо в аналізах підвищені LDL-C / non-HDL або тригліцериди і ви хочете додати нутритивний компонент (БАД) для покращення ліпідного профілю.
• Якщо є інсулінорезистентність / переддіабет / діабет 2 типу — як додаток до базової схеми харчування/руху та призначеної терапії (а не заміна їй): у частині досліджень спостерігали зниження глюкози.

Короткий висновок:

За даними мета-аналізів і окремих досліджень, спіруліна найстабільніше асоціюється з покращенням ліпідного профілю (LDL/TG вниз, HDL вгору). Для глюкози ефект частіше помірний (особливо для глюкози натще), а для HbA1c результати менш однорідні.

11. Сприяє зниженню ваги

Спіруліну найчастіше вивчають у дорослих із надмірною вагою/ожирінням як добавку, яка може дати внесок у контроль маси тіла та апетиту. Важливий плюс: у хороших роботах оцінюють не “відчуття”, а конкретні показники — вага, ІМТ, відсоток жиру, талія та (інколи) апетит за шкалами.

Що показують сучасні дослідження

• Мета-аналіз (5 досліджень, 278 учасників): спіруліна дала середнє зниження ваги приблизно на 1,56 кг порівняно з контролем; у підгрупі з ожирінням ефект був більшим (приблизно –2,06 кг). Також відмічали зменшення % жиру (≈ –1,02%) і талії (близько –1,4 см) (PubMed, 2019).
• Мета-аналіз: спіруліна зменшувала вагу (≈ –1,85 кг) і обхват талії (≈ –1,09 см). Для ІМТ ефект чіткіше проявлявся в роботах із тривалістю від 12 тижнів (PubMed, 2021).
• GRADE + dose–response мета-аналіз (17 досліджень): середні ефекти за підсумком досліджень — вага ≈ –1,07 кг, ІМТ ≈ –0,40, % жиру ≈ –0,84%. Автори також описують залежність ефекту від дози та тривалості (PubMed, 2025).
• у людей з ожирінням які вживали спіруліну (12 тижнів, 1 г/добу)зниження ваги/ІМТ було більшим, ніж у плацебо, і окремо зафіксували зниження апетиту за шкалою (p=0,008); також зменшувався загальний холестерин (PubMed, 2017).
• ожиріння + контрольована гіпертонія (3 місяці, 2 г/добу): після курсу в групі спіруліни зменшились маса тіла, ІМТ, талія; додатково — зниження LDL і IL-6, та покращення чутливості до інсуліну (оцінка клемп-методом) (PubMed, 2017).
• спіруліна в раціоні зі зниженням калорійності (overweight/obesity): у групі спіруліни зменшувався апетит і автори відзначали потенційно кращу прихильність до програми зниження ваги; серед метаболічних маркерів — зниження тригліцеридів (PubMed, 2018).

Кому це може бути корисно

• Людям із надмірною вагою або ожирінням, які хочуть м’якше зрушити вагу/талію в мінус як додаток до базових змін раціону та руху.
• Тим, у кого на тлі надмірної ваги є підвищений апетит, переїдання або складно “тримати” дефіцит калорій — у частині досліджень спіруліна зменшувала апетит за шкалами.
• Тим, у кого надмірна вага поєднується з кардіометаболічними ризиками (підвищені LDL/тригліцериди, інсулінорезистентність, м’яка гіпертонія): у частині РКД паралельно покращувались окремі метаболічні маркери.

Короткий висновок:

Спіруліна може дати помірний внесок у контроль ваги (в середньому близько –1…–2 кг за 2–3 місяці у дослідженнях) та інколи — у зниження апетиту. Найчастіше фігурують курси 12 тижнів і дози приблизно 1–2 г/добу (залежно від формату).

12. Спіруліна корисна для спортсменів

Інтенсивні тренування — це не лише спортивна форма, а й стрес для організму: після важких навантажень тимчасово змінюються показники окисного стресу та роботи імунної системи, а відновлення може затягуватися. Саме тому спіруліну часто розглядають у спортивному харчуванні як джерело біоактивних речовин (зокрема фікоціаніну) та нутрієнтів.

Що показують сучасні дослідження

• Систематичний огляд: дані щодо впливу спіруліни на витривалість, імунітет і відновлення загалом обмежені й неоднорідні. Автори відзначають потенціал саме в контексті субмаксимальних навантажень і окремих показників антиоксидантного статусу, але підкреслюють потребу в якісніших РКД (Frontiers in Nutrition, 2022, PMC).
• Імунні маркери у спортсменів: 19 членів збірної з академічного веслування отримували екстракт спіруліни 1500 мг/добу або плацебо 6 тижнів. Після 2000 м тесту в групі спіруліни описали інший профіль змін субпопуляцій імунних клітин (зокрема Treg/співвідношення), що автори інтерпретують як потенційний захист від “провалу” імунної функції після надважких навантажень (PubMed, 2018).
• Витривалість + субстратний обмін (біг, РКД, 2010): у дослідженні на рекреаційних бігунах прийом 6 г/добу був пов’язаний зі зміщенням окислення у бік жирів під час 2-годинного бігу та з подовженням часу до втоми у фінальному тесті; також відзначали зміни антиоксидантних показників (наприклад, GSH) (PubMed).
• Кисневе навантаження: після 7 днів спіруліни (6 г/добу) у чоловіків описали зміни фізіологічних показників під час субмаксимального навантаження (зокрема VO₂/ЧСС) та підвищення гемоглобіну; це дослідження часто цитують як приклад можливого ергогенного ефекту в окремому протоколі (PMC, 2020).
• Відновлення після м’язового пошкодження: 24 треновані чоловіки отримували 6 г/добу спіруліни або плацебо після ексцентричного протоколу; між групами не було різниці у DOMS, піковому крутному моменті та маркерах редокс-статусу. Тобто для сценарію “прискорити відновлення після м’язового пошкодження” в цьому РКД ефекту не показано (PMC, 2021).
• Маркері EIMD після ексцентрики: при прийомі ≈42 мг/кг/добу 15 днів (Spirulina Nigrita®) не отримали різниці щодо болю, ROM, ізометричної сили та CK/LDH у порівнянні з плацебо після протоколу ексцентричного навантаження (Nutrients, 2024).

Кому це може бути корисно

• Витривалим спортсменам (біг/циклічні види), якщо мета — потенційно вплинути на економічність роботи та/або субстратний обмін під час тривалого навантаження (є РКД, де саме це вимірювали).
• Тим, у кого на тлі великих тренувальних обсягів бувають ознаки постнавантажувального “просідання” імунних показників (часті застуди/затяжне відновлення): є невелике РКД у спортсменів елітного рівня, де оцінювали імунні клітини.
• Тим, у кого в раціоні реально бракує антиоксидантів/якісного білка (наприклад, обмежений раціон): огляд 2022 року прямо підкреслює, що доказовість у спорті не залізна, але добавка може розглядатися саме як “закриття прогалин” у харчуванні.

Короткий висновок:

У спорті найбільш “прикладні” людські дані по спіруліні — це окремі РКД з витривалістю/обміном енергії та невелике РКД з імунними маркерами у спортсменів. Водночас у дослідженнях, де спіруліну тестували для зменшення DOMS/прискорення відновлення після м’язового пошкодження, позитивного ефекту може не бути. Тому очікування краще формувати як “можливий бонус у конкретних сценаріях”, а не як універсальний спортивний інструмент.

13. Спіруліна при анемії

Анемія — це стан, коли знижується рівень гемоглобіну та/або змінюються показники еритроцитів. Причин може бути багато: дефіцит заліза, В12/фолату, хронічне запалення, крововтрати, порушення всмоктування.

Спіруліну найчастіше розглядають саме в контексті нутриційної анемії — коли організму бракує “будівельних матеріалів” (насамперед заліза та білка). Важливо розуміти: спіруліна не замінює діагностику причин анемії — але в частині досліджень її тестували як нутритивну підтримку.

Що показують сучасні дослідження

• Люди 50+ з анемією в анамнезі (12 тижнів): у невеликому дослідженні на 40 добровольцях прийом спіруліни асоціювався зі стійким зростанням показників еритроцитів (зокрема MCH у чоловіків і жінок; MCV та MCHC у чоловіків). Автори також описують зміни маркерів імунної функції (зокрема WBC/IDO) (PMC, 2011).
• Дорослі з виразковим колітом (РКД, 8 тижнів): подвійне сліпе плацебо-контрольоване дослідження: 1 г/добу спіруліни протягом 8 тижнів призвів до зростання сироваткового заліза (порівняно з плацебо) та покращення частини еритроцитарних показників (наприклад, MCV) (Clinical Nutrition ESPEN, 2023).
• Недоїдання у дітей (30 днів): у дітей 6–60 місяців додавання 10 г/добу спіруліни до місцевої дієти асоціювалося з покращенням нутритивного статусу та гематологічних параметрів у короткий термін. Це приклад того, що спіруліну вивчали як частину харчової реабілітації (PMC, 2016).

Кому це може бути корисно

• Людям із підтвердженою залізодефіцитною або нутриційною анемією (на тлі бідного раціону, низької білковості харчування), як додаткове джерело нутрієнтів у раціоні.
• Тим, у кого анемія пов’язана з порушенням всмоктування або хронічним запаленням у ШКТ (наприклад, при ВК): є РКД, де спіруліну тестували саме в цій групі.
• Людям 50+ з історією анемії, коли стоїть задача “підтягнути” нутритивну базу (за умови, що причина анемії зрозуміла і контролюється).

Короткий висновок:

У темі “спіруліна й анемія” є людські дані, де на фоні прийому спіруліни покращувались окремі показники крові та/або статус заліза (особливо у групах з нутриційними дефіцитами або ШКТ-запаленням). Але анемія має різні причини: якщо проблема у В12/фолаті або хронічному захворюванні, один лише “суперфуд” її не вирішить — важливо спиратися на аналізи (Hb, феритин, В12/фолат) і причину дефіциту.

14. Спіруліна для шкіри

Коли шукають “спіруліна для шкіри”, зазвичай мають на увазі конкретні задачі: запальні висипання/акне, фотостаріння (сонце, зморшки, втрата пружності), пігментацію та загоєння. У цій темі найбільше досліджень стосується топічних форм (креми/гелі) та окремих компонентів спіруліни — насамперед С-фікоціаніну (C-PC) і сульфатованих полісахаридів (Ca-SP).

Що показують сучасні дослідження

• Фотостаріння (UVB), 2023 (модель шкіри мишей): C-фікоціанін у формі нанодисперсій знижував маркери окисного стресу (зокрема MDA), зменшував експресію запальних факторів (IL-1α, IL-1β, IL-6, TNF-α) та впливав на MMP (ферменти, пов’язані з деградацією матриксу/колагену) — тобто ефект оцінювали по вимірюваних маркерах, а не “за відчуттями”. Frontiers, 2023
• Фотозахист + “освітлення” (2D/3D моделі), 2025: у роботі з екстрактом спіруліни тестували антиоксидантні й протизапальні ефекти, а також інгібування тирозинази і зниження меланіну у моделі реконструйованої людської шкіри; окремо описано попередні дані про фотопротекцію. Int. J. Mol. Sci., 2025
• Загоєння шкіри (доклінічні моделі), 2023–2025: систематичний огляд робіт (2017–2024) по ранових моделях у щурів підсумовує, що різні форми спіруліни (оральні добавки, гідрогелі, наноформуляції) прискорювали закриття рани та покращували епітелізацію/грануляцію; окремо є робота з “nano-spirulina gel”, де показували кращу динаміку загоєння та зміни запальних/оксидативних шляхів. PMC: systematic review, 2025; PMC: SPNP-gel, 2023
• Вірусні висипання на шкірі (molluscum contagiosum), 2023 (людські дані): відкрите обсерваційне дослідження у дітей: крем з 1,5% Ca-SP + 1% мікроводоростевого екстракту наносили 2 рази на день; серед тих, хто завершив спостереження, повне очищення від елементів описали у 73,1% (19/26), без подразнення шкіри. PubMed, 2023
• Акне (переважно лабораторні/формуляційні дані), 2020: у відкритій роботі підбирали кремові формули зі спіруліною, оцінювали вивільнення, біосумісність на HaCaT-клітинах, антиоксидантні тести та антибактеріальну активність проти Cutibacterium acnes і Staphylococcus aureus. Це не “клініка по акне”, але показує, що саме тестували і які механізми закладали у формули. PMC, 2020
• Огляд по C-фікоціаніну і механізмах у шкірі, 2022: зібрані дані про антиоксидантні/протизапальні, протимікробні, ранозаживлювальні та “антимеланогенез” механізми C-PC (у т.ч. з перспективою для топічних форм). PMC, 2022

Кому це може бути корисно

• Людям зі схильністю до запальних висипань/акне, якщо вони підбирають інгредієнти, де є дані про поєднання антиоксидантної та протимікробної активності у топічних формулах.
• Тим, кого цікавить фотостаріння (сонце, тьмяність, дрібні зморшки, зниження пружності): у дослідженнях C-PC оцінювали на маркерах запалення/окисного стресу та ферментах матриксу (MMP), а екстракти — на моделях фотозахисту.
• Тим, у кого є гіперпігментація (плями/нерівний тон) і важливі дані саме по тирозиназі та меланіну у моделях шкіри.
• Людям із запитом на швидше загоєння (дрібні ушкодження, подразнення після процедур) — з урахуванням того, що основна база тут поки що доклінічна (моделі ран/опіків).
• Батькам дітей з molluscum contagiosum, якщо цікаві саме людські спостережні дані щодо крему з Ca-SP.

Короткий висновок:

У темі “спіруліна для шкіри” найсильніший і найприкладніший напрямок — топічні форми та компоненти (C-фікоціанін, Ca-SP): на моделях вони знижують маркери запалення/окисного стресу та впливають на процеси фотостаріння, а для вірусних висипань (molluscum contagiosum) є людські спостереження з високою часткою повного очищення. Для акне, пігментації та загоєння доказова база здебільшого доклінічна, але механізми і формуляції активно розвиваються — і саме тому у реальних продуктах ключове значення має стандартизація екстракту та контроль якості.

FAQ: спіруліна — часті запитання

Автор: Даша Манжелеевская

Я — дослідниця у сфері рослинних препаратів, БАДів, інгредієнтів косметики та прихильниця усвідомленого, науково обґрунтованого підходу до здоров’я.

У своїх матеріалах детально розбираюся в темах краси та самопочуття, аналізую дослідження і спираюся на перевірені джерела — наукові огляди, сучасні клінічні публікації та авторитетні англомовні медичні бібліотеки.

Зі мною можна зв’язатися: memango@gmail.com

---

Відмова від відповідальності

Матеріали блогу мають інформаційний характер і не можуть слугувати підставою для самостійної постановки діагнозу чи лікування будь-яких захворювань. Перед застосуванням порад, описаних на сайті, звертайтеся до сімейного лікаря, косметолога або іншого профільного фахівця. У разі погіршення самопочуття негайно зверніться по кваліфіковану медичну допомогу.

Захист авторських прав

Усі права на статті та матеріали сайту захищені Законом України «Про авторське право і суміжні права» від 01.12.2022 № 2811-IX. Копіювання матеріалів повністю або частково без відкритого індексованого посилання на джерело заборонено та є порушенням авторських прав.

---